- наголінник
- -а, ч.Частина металевої збруї, що накладалася на голінку. || Все, що накладалось, одягалось на голінку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наголінник
Смотреть что такое "наголінник" в других словарях:
наголінник — Наголінник: наколінник (у панцирі) [4] частина лицарського панцира для захисту колін від ударів [XII] … Толковый украинский словарь
наголінник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
